У закладі дошкільної освіти медичне обслуговування 
здійснюється відповідно до:

Лист Міністерства освіти і науки України та Міністерства здоров'я України від 06 вересня 2018 року № 1/9-537 05.2 - 11/235301 "Щодо напруженої епідемічної ситуації" 

Міністерство охорони здоров’я і Міністерство освіти і науки звернулись до обласних та Київської міської державних адміністрацій з вимогою недопущення невакцинованих дітей до закладів освіти. Відповідний лист підписаний в. о. міністра охорони здоров'я Уляною Супрун та міністром освіти Лілією Гриневич.

У відомствах наголошують, що в Україні за останні 5 років має місце нестійка епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб, яких можна запобігти проведенням імунопрофілактики.

«На сьогодні в країні вже спостерігається спалах захворювання на кір, зокрема, з початку 2018 року зареєстровано майже 30 тисяч випадків хвороби, у тому числі 13 з летальним наслідком. Захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває загрозливого характеру, про що свідчить чергування періодів підйому і спаду захворюваності, зменшення міжепідемічного періоду», - йдеться у листі.

У Міністерстві охорони здоров'я також повідомили, що відповідно до календаря профілактичних щеплень в Україні діти у віці до 6 років повинні бути щепленими проти гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та Хіб-інфекції.

У шестирічному віці має бути проведена ревакцинація проти дифтерії, правця, поліомієліту, кору, краснухи та паротиту.

«На сьогодні в Україні достатня кількість ефективних, якісних, безпечних та прекваліфікованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я вакцин щоб охопити імунопрофілактикою всі вікові групи, які цього потребують. Просимо взяти під особистий контроль організацію заходів, спрямованих на попередження захворювання населення на інфекційні хвороби, яких можна запобігти шляхом імунопрофілактики», - наголосили у МОЗ, звертаючись до голів обласних та Київської міської державних адміністрацій.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

№ № 1/9-537 05.2-11/235301 від 06 вересня 2018 року

Головам обласних та Київської

міської державних адміністрацій

Щодо напруженої епідемічної ситуації

Міністерство охорони здоров'я України та Міністерство освіти і науки України повідомляють. що в Україні за останні 5 років має місце нестійка епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб, яких можна запобігти проведенням імунопрофілактики.

На сьогодні в країні вже спостерігається спалах захворювання на кір, зокрема, з початку 2018 року зареєстровано майже 30 тисяч випадків хвороби, у тому числі 13 з летальним наслідком.

Захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває загрозливого характеру, про що свідчить чергування періодів підйому і спаду захворюваності, зменшення міжепідемічного періоду.

Ураховуючи, що ризик масового поширення зазначених інфекцій особливо збільшується з початком навчального року просимо вжити заходів щодо забезпечення рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров'я обсягу охоплення профілактичними щепленнями або недопущення невакцинованих (за відсутності протипоказань) дітей у заклади освіти. Зазначена вимога передбачена в статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» відповідно до якої дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

Відповідно до календаря профілактичних щеплень в Україні діти у віці до 6 років повинні бути щепленими проти гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та Хіб-інфекції. У шестирічному віці проводиться ревакцинація проти дифтерії, правця. поліомієліту, кору, краснухи та паротиту. На сьогодні в Україні достатня кількість ефективних, якісних, безпечних та прекваліфікованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я вакцин щоб охопити імунопрофілактикою всі вікові групи, які цього потребують.

Просимо взяти під особистий контроль організацію заходів, спрямованих на попередження захворювання населення на інфекційні хвороби, яких можна запобігти шляхом імунопрофілактики.

В. о. міністра охорони здоров'я України                     Уляна Супрун

Міністр освіти і науки України                                  Лілія Гриневич

Роль   щеплення   в  житті  дитини

Все частіше і частіше останнім часом звучить від батьків фраза —

«Ми відмовляємось  від  щеплення  своєї дитини».

А  причини відмови пояснити не можуть, і негативних прикладів не наводять, але висновки категоричні — «Ні».

І  починається  тривала  переконлива  бесіда  з  кожною мамою, татом, бабусею  та  іншими  про необхідність і нагальну потребу в вакцинації дітей в наш час. Раніше внаслідок інфекційних захворювань помирало дуже багато дітей і дорослих. Тому виникнення вакцинопрофілактики є надзвичайно визначним досягненням медицини.

  Сьогодні  існує  чимало  точок  зору: дехто вважає, що вакцинація шкодить  здоров`ю  дитини,  що можна  без  неї  обійтися тощо. У  нас відмови від щеплень були завжди: і до антивакцинальної кампанії. Такі антивакцинальні кампанії є хвилеподібні. Звичайно, що зараз на фоні з додаткової кампанії імунізації  проти кору  та краснухи кількість відмов зросла.  У перші роки  незалежності України  у нас була дуже потужна антивакцинальна   кампанія ,  спровокована   публікацією   в одній   із  центральних газет. Там йшлося про вміст ртуті у препараті, з  якого виготовляється  вакцина. Інформація  поширилася  по  всьому пострадянському  просторі.  Люди  почали  масово  відмовлятися   від щеплень . На  фоні  масових  відмов від щеплень проти дифтерії у нас різко зріс показник   захворюваності та смертності з цієї хвороби.

  Проте достатньо одного разу, щоб побачити, як помирає дитина від дифтерії,  аби   ніколи  більше   не   дозволяти   батькам  чи   родичам вирішувати   питання  щодо   щеплень. Адже дитина може померти від хвороби , якій  легко можна    було   запобігти.   У  1994-1998  роках  в Львівській   і   Миколаївській областях   від епідемії дифтерії помирали нещеплені  діти,  тому  що батьки  теж   відмовлялися   від  щеплення.

Якби   ж   вони  бачили очі маленьких пацієнтів, які в  повній свідомості йшли   з   життя.   Це   були  дівчатка — 7 -  11   років,  які  загинули  від  важких ускладнень дифтерії— паралічу  серця,  інфекційно-токсичного   шоку,    відмови  провідних  шляхів  серця.  Тоді  ж  гинули  і  дорослі    Я знаю  приклад,  коли   здоровий  юнак захворів і помер   від  кору, тому  що  його  мама  медсестра  знехтувала  щепленням.

 Здоровим  дітям  без  винятку потрібно виконувати профілактичні щеплення проти всіх дитячих інфекційних хвороб.

 Вакцина, яка вводиться під час щеплення, спричиняє   значні зміни в   імунній  системі   дитини:  організм  мобілізує свої  сили і виробляє антитіла проти певної інфекції.

 Саме завдяки вакцинації в Україні немає спалахів епідемії на хвороби, проти   яких проводяться профілактичні   щеплення.    Дану   ситуацію можна  пояснити  існуванням  колективного  імунітету. Це  коли 95-97% населення  країни  мають  щеплення проти тієї чи іншої хвороби. Якщо колективний імунітет менший за 95%, то рано чи пізно  кількість хворих наблизиться  до епідеміологічного   порогу.   І   це  ще  раз підкреслює надзвичайну важливість планової імунопрофілактики.

  Уявіть  ситуацію:  группа   в  садочку.  З 20-тьох  дітей  не щеплені, приміром,   двоє, і  то виключно через тривалі протипоказання для цих діток. Оскільки  всі  щеплені, то  саме нещеплені  якраз  і захищені від проникнення  в колективі   інфекції. Якщо ж відсоток діток без планової вакцинації зростатиме, то  й  зростатиме ризик для захворювання для тих   хто  не зробив  цього тимчасово і через визначені причини, тобто «вікно» для проникнення хвороби збільшуватиметься. Як результат – розраховуватися доведеться нам усім.

 Якби в ЗМІ однаково говорили не лише про шкоду від щеплення, а про інфекційні хвороби, то люди мали б можливість зорієнтуватися, що все ж таки більш небезпечне. Люди мають право вибору.

Кір у дітей !!!                                                       


                            Що ми знаємо про кір?
 Це високо заразна вірусна хвороба, яка вражає переважно дітей дошкільного віку. Інкубаційний період становить близько 10 днів, а поширення відбувається через чхання і кашель. Ось, власне, і все. Тому в даній статті піде мова про те, чого ми не знаємо про кір.

                І що обов'язково повинні знати.

Кір у дітей: симптоми, лікування - ось тема, що хвилює багатьох батьків. Для початку розберемося, що взагалі таке кір і як її розпізнати. Вірус кору відноситься до роду морбіллівірус. Він проникає в епітелій дихальних шляхів і поширюється по кровотоку в усі органи і тканини організму. Крапельки мокротиння, слизу і слини дитини, що містять вірус, при кашлі, чханні, розмові потрапляють у повітря і там швидко поширюється. Зараження відбувається навіть при поверхневому контакті або вдиханні пилу, що містить вірус. Інфекцію можна "зловити" навіть якщо ви їдете в ліфті разом із зараженим дитиною. Не дарма кір називають "мандрівної" хворобою.

Симптоми:

Первісними симптомами є висока температура, катар (запалення слизової оболонки легень), кон'юнктивіт і кашель ( який може перейти в бронхіт), потім червоний висип, яка починається за вухами і швидко поширилася по всьому тілу.

Хвороба ділиться на три періоди.

1. Перший - прихований, має тривалість від 6 до 18 днів, протягом якого вірус в організмі не викликати жодних симптомів.

2. Другий період - проміжний. Триває 3-4 дні і супроводжується симптомами, типовими для будь-якої гострої респіраторної інфекції: нездужання, нежить з рясними виділеннями з носа, кашель, запалення кон'юнктиви очей, висока температура. Поступово ці явища посилюються - може розвинутися світлобоязнь, набряклість обличчя, коклюш, а іноді і запалення і навіть набряк гортані відбувається з настанням нападів сильного задухи. З'являється дратівливість, поганий сон. Можна спостерігати головний біль, блювоту, болі в животі, проблеми зі стільцем (найчастіше пронос). Цей період характеризується появою на внутрішній стороні щік і яснах крихітних білих плям з червоними колами навколо них. Це вірна ознака кору - так звані плями Філагова-Коплика. Вони зазвичай з'являються за 2-3 дні до висипання або на перший-другий день прояву висипки.

3. Третій період хвороби - період "виверження": він характеризується новим підйомом температури і погіршенням загального стану пацієнта. З'являється червона висипка - спочатку за вухами, потім на щоках, на лобі, а потім стає все більш широкою, охоплюючи все тіло і кінцівки. Протягом 3-4 днів висипка зникає, і залишаються світло-коричневі плями. Шкіра стає сухою і починає лущитися. Весь цей час дитина страждає від страшного свербіння. Але як тільки температура тіла знижується - ситуація поступово покращується.

                       Хто не може захворіти на кір

Незважаючи на надзвичайно високий відсоток захворюваності кір, є групи людей, несприйнятливих до цієї хвороби. По-перше, ними є діти в перші три місяці життя, чиї матері-коли хворіли на кір. У більшості з цих дітей зберігається імунітет матері, починаючи від періоду вагітності до 3-4-х місяців життя. Збільшується відсоток підвищеного імунітету до хвороби у немовлят, яких годують грудьми. Описано також окремі випадки імунітету до кору серед дітей, очевидно, що перенесли раніше дане захворювання без будь-яких симптомів. Імунітет до кору виробляється один раз і на все життя. Однак, у дітей, що перехворіли на кір в ранньому віці у прихованій формі, через кілька років може настати повторне інфікування - хвороба повернеться знову.

Профілактика:

Не можна недооцінювати таке захворювання, як кір у дітей, з симптомами, лікуванням яких повинні бути ознайомлені всі батьки. Але не менш важлива і профілактика даного захворювання. Профілактика кору полягає у своєчасній ізоляції хворих. Вона повинна бути припинена не раніше ніж через 5 днів після появи висипки. На додаток до підтвердження діагнозу кору необхідно негайно повідомити про це дитячому саду, в який ходить дитина.

Це захворювання є небезпечним для дітей у віці до 2 років, так що якщо у дитини є якісь медичні протипоказання для отримання щеплення - потрібно особливо оберігати його від інфекції. Якщо немає протипоказань до вакцинації, то після 15 місяців дитині необхідно провести активну імунізацію. 

ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ

Рекомендації щодо організації 
харчування дитини

Раціональне харчування - одна з основних умов здоров'я людини, її довголіття, плодотворної праці. Харчування повинно не лише покривати енергію, що витрачається дитиною, але й забезпечувати матеріал, необхідний для росту й розвитку всіх органів і систем організму. Досліджено, що процеси обміну речовин у дітей протікають значно інтенсивніше, ніж у дорослих. Адже вони більше рухаються і гуляють, що теж викликає значні енергетичні витрати. В їжі повинні обов'язково поєднуватися у правильному співвідношенні речовини, що входять до складу тварин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, вода. У дитячому харчуванні мають враховуватися якісні показники білків. Найцінніший і найкорисніший для росту дитини тваринний білок. Достатня його кількість є в м'ясі, рибі, молоці, яйцях та ін. Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупа, макарони. Важливу роль відіграють жири. Вони є пластичним матеріалом, слугують розчинниками вітамінів А і Д. Але надмір жирів шкідливий, бо сприяє порушенню обміну речовин, погіршенню засвоєння білка, іноді викликає розлади органів травлення. Жири, як і вуглеводи, є джерелом поповнення енергії. Вуглеводи - основний матеріал для енергії м'язової діяльності. Велика їх кількість є в овочах, фруктах, ягодах та їх соках, молоці, у вмісті яких є багато глюкози і фруктози. У щоденному раціоні дитини обов'язково мають бути вітаміни. Недостатня їхня кількість різко погіршує стан здоров'я, ріст і розвиток організму. Адже вони беруть участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, регулюють окремі біохімічні й фізіологічні процеси, забезпечують життєві функції організму.

Добрий апетит і улюблені страви

Рецепт 1

Навчіться не помічати поганого апетиту дитини Не реагуйте хворобливо на те, що дитина мало їсть і демонстративно відсуває тарілку. Не хоче їсти - спокійно і по-дружньому відпустіть її з-за столу, хай терпить до вечері. Врешті здоровий інстинкт візьме своє і їсти захочеться. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, якщо вона попросить їсти.

Лагідно поясніть, що їсти треба у відведений для цього час. Вечерю у такому разі зробіть дещо раніше. На апетит впливає і зміна обстановки. Підіть на прогулянку й ви побачите, з яким апетитом після цього їстиме ваша дитина. Сміливо довіряйте здоровому інсти¬нктові, закладеному самою природою.

Рецепт 2

Давайте тільки ту кількість їжі, що її з'їдає дитина із задоволенням. Здорова дитина здебільшого споживає стільки, скільки потрібно для її організму. Утримуйтеся від розмов про те, що «дитина мало або майже нічого не їсть», бо вони шкідливі. Своєчасно включайте в раціон дитини різноманітні, рекомендовані для її віку, страви та, проявляючи такт і наполегливість, привчайте їсти все, що корисне для неї. Дотримуйтесь режиму харчування. Пам'ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися ложкою, виделкою, во¬лодіння елементарними навичками культури споживання їжі.

Народна мудрість про їжу і харчування

• Апетит з їжею прибуває.

• Паляниця - хлібові сестриця.

• Поволі, хлопчику: раз хліба, два борщику.

• Хто з собою хліб носить, той їсти не просить.

• Де ви, пироги? Тут є ваші вороги.

• Пиріг животові не шкодить.

• З'їла борщик до кришечки, щоб не боліли кишечки.

• Смачні борщ і каша, якщо там є шматочок м'яса.

• В гурті і каша добре їсться.

• Вівсяна каша сама себе хвалить, а гречану люди хвалять.

• Як їсть дитина, то тішиться родина.

• Не. кусай більше, як у рот влізе, бо вдавишся.

• Мало вкусиш - швидше прожуєш і проковтнеш.

• Коли гаряче, то студи, козаче.

• Душа міру знає.

• Виїв ще й облизався.

• Аби що до губи, будуть їсти зуби.

• Гороху треба їсти потроху.

• 3 гречки та проса - і каша, і паша.

"РОТОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ"

Чим небезпечний ротавірус?

Ротавірус — інфекція, що викликає у дітей вірусний гастроентерит. У народі його називають «кишковим» чи «шлунковим» грипом, тому що його спалахи відбуваються одночасно з звичайним грипом, так і заразитися їм так само легко. Йому не страшні морози, — до речі, як і звичайні дезинфікуючі засоби, в тому числі хлорка; він витримує дію ефіру, хлороформу та ультразвуку. Період з січня по березень ротавірусу найбільш напружений «робочий сезон»: він обожнює холод і сльоту.

Якими бувають ротавіруси?

Термін «ротавірус » було затверджено у 1979 році експертами ВООЗ. Вірус отримав свою назву із-за схожості з колесом (rota — «колесо», лат.). Частка ротавірусної інфекції серед всіх гострих кишкових інфекцій досягає 73%. А для розмноження цим «маленьким ворогам» всього-то й потрібно потрапити у верхній відділ тонкого кишечника.

Щоб все навколо захворіли, носія інфекції досить походити трохи з немитими після туалету руками, чіпаючи дверні ручки, поручні і т. д. Тому іноді ротавірусну інфекцію називають «хворобою брудних рук». Але підступність ротавірусу у тому, що він може передаватися і іншим способом — повітряно-крапельним. Варто хворому чхнути компанія йому підбереться велика і галаслива: ймовірність захворіти при контакті з вірусоносієм варіюється від 8 до 50%.

Як розпізнати?

Інкубаційний період триває мінімум 15 годин, може затягнутися і на 2-3 дні. Але більшість хворих у дитячому садку дітей займаютьвільнийгорщик в першу добу після інфікування. Загальний стан дитини погіршується, починається розлад травлення — нудота, блювання, пронос, переймоподібні болі в животі.

При ротавирусе дуже характерний стілець — рясний, водянистий і пінистий жовтого або жовто-зеленого кольору, а на другий-третій день — сіро-жовтий. У хворих з легким перебігом захворювання стілець може бути кашкоподібним. Віруси порушують структуру слизової оболонки тонкої кишки, що призводить до погіршення всмоктування вуглеводів та інших поживних речовин, а також до підвищення так званого осмотичного тиску в кишечнику. В результаті вода в надмірній кількості надходить з тканин в просвіт кишки і стілець розріджується.

Можливо різке підвищення температури і головний біль. У дітей першого року життя можна спостерігати «мармуровий» малюнок шкіри. У багатьох (але не у всіх) з’являються нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні. У гострий період відсутній апетит, спостерігається занепад сил. Зазвичай дільничний педіатр визначає хворобу за зовнішніми ознаками, але краще здати аналіз калу на наявність ротавірусу.

Сидіти вдома?

У 70% дітей виділення збудників інфекції триває від 4 до 20 днів після виявлення перших симптомів. Але на тлі імунодефіциту захворювання може тривати до місяця. У медичній літературі описані випадки слабко вираженій діареї з виділенням ротавірусу протягом одного року. Тому, навіть якщо через кілька днів малюк почуває себе добре, виписуватися в дитячий сад йому ще рано — карантин доведеться дотримуватися хоча б пару тижнів.

Можна запобігти?

насправді цей «термінатор» боїться двох речей: кип’ятіння і води з милом. Тому завжди кип’ятіть воду для дітей, особливо в поїздках. І з самого юного віку привчайте дитину мити руки з милом після кожного відвідування туалету, після прогулянки і перед їжею. Та й самі не забувайте про цю корисною звичкою.

Хвору дитину треба ізолювати від інших дітей, забезпечити особистої посудом та рушником, а також персональним горщиком, який лікарі рекомендують обробляти 95-процентним розчином етанолу. Віруси нападають на ослаблених людей, тому в холодну пору року підтримуйте організм дитини вітамінами та препаратами, що зміцнюють імунітет.

Опірність інфекціям підвищує різноманітне і якісне харчування, прогулянки на свіжому повітрі і дотримання режиму дня.

Початок осені — час «змін» для більшості дітей. Чимало малят цього року вперше дізнаються про дитячий садок. Хтось вже пішов у садок спочатку вересня, хтось тільки збирається з середини осені. Вступ у дитячий садок — досить різка зміна в житті дитини. Сьогодні ми поговоримо, з якими труднощами можуть зіткнутися мами й тата на початку відвідування дитячого садка. Як з ними впоратися і як допомогти маляті адаптуватися до нового для нього середовища.


Фахівці не даремно ввели таке поняття, як адаптація. Це пристосування або звикання організму до нової обстановки. Для дитини дитячий садок, безсумнівно, є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими відносинами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від умов перебування в дошкільній установі й ін. Кожна дитина звикає до садка по-своєму. Психологи помітили, що період адаптації до дитячого садка триває від двох тижнів до півроку.

На початку малюка може лякати нова незвична обстановка, новий режим дня, соціальний фактор (відсутність поруч мами, велика кількість дітей, серед яких треба вибрати собі друга, незнайомі дорослі). Звикання до нових умов у всіх дітей протікає по-різному. Одне маля може вередувати, бути більш збудливим, ранимим, уразливим, плаксивим — так у нього проявляється стрес. В інших дітей стресові реакції можуть не знайти «виходу». Дитина начебто зовні спокійна, при цьому вона усі переживання та емоції тримає усередині себе, неохоче йде на контакт. Батькам іноді важко з'ясувати що-небудь у дитини, адже часом маленькі діти самі не можуть визначити, що їм не подобається. Дорослі повинні зрозуміти по поведінці малюка, чи почуває він себе комфортно поза домівкою, у садку, чи не відчуває напруженості, чи не втомлюється фізично та емоційно.

Якщо психологічний дискомфорт накладається на несприятливий фон (перенесене підвищення внутрішньочерепного тиску, перинатальне ураження центральної нервової системи), то надалі це може призвести до збою в роботі нервової системи, можливий розвиток неврозу. Щоб цього не допустити, необхідно заздалегідь проконсультуватися в невролога й дитячого психолога. При необхідності можна скоротити перебування дитини в дитячому садку.

Вік для дитячого садка.

У нашій країні дитячі лікарі та психологи вважають, що в 2 — 3 роки діти вже готові до відвідування дитячого садка. Почасти це пов'язане з тим, що діти більш раннього віку в садку часто хворіють, до того ж нянечки та виховательки не в змозі забезпечити достатній догляд кожному з 10 — 15 малят, які ще не вміють самостійно користуватися ложкою, одягатися та ін. Чим молодше дитина, тим слабкіше її імунна система, тим більше сприйнятлива вона до інфекцій.

Крім того, доведено, що саме у 2 — 3 роки збільшуються витривалість кліток кори головного мозку та здатність до концентрації нервового збудження. Тому малюк в цьому віці вже може довше зосереджуватися на чомусь одному (завданні або грі) і менше стомлюється, готовий бути бадьорим і активним усі 6 — 7 годин до й після денного сну. Причому в нього вже є потреба й можливість присвятити цей час спілкуванню не тільки з батьками, але й з іншими дорослими або дітьми.
В 3 роки дитина, як правило, добре вимовляє майже всі звуки й володіє поширеними реченнями. Крім того, в цьому віці діти вже вміють координувати свої рухи з рухами однолітків, а виходить, готові до спільних ігор.

Підготовка до дитячого садка

Нерідко початок відвідування садка може супроводжуватися поганим самопочуттям дитини — загострюються хронічні захворювання, малята частіше простуджуються, вередують та ін. Щоб уникнути можливих проблем, дитина повиннна бути здоровою і готова до дитячого садка, а також до майбутньої зими. Для цього ми рекомендуємо почати відвідування дитсадка або ясел з диспансеризації маляти. Цей своєрідний діагностичний скрінінг дозволяє попередити й вчасно розпізнати недугу. Диспансеризацію дітей у лікарів-фахівців краще проводити за 1 — 2 місяця до вступу в дитячий садок.Зазвичай починає й завершує кожну диспансеризацію огляд педіатра. При першому відвідуванні лікар уважно огляне дитину. Залежно від віку, особливостей конституції, способу життя, стану імунної системи дитини, ризику хронічної патології педіатр визначить коло фахівців, яких потрібно відвідати, терміни профілактичних щеплень, ряд потрібних лабораторних аналізів. При повторному візиті до педіатра ви отримаєте висновок про здоров'я дитини, побудоване на підставі результатів повного обстеження. Якщо є необхідність, лікар призначить лікування. Також педіатр порадить профілактичні заходи для збереження й зміцнення здоров'я. Лікар дасть рекомендації з харчування, режиму дня, фізичному вихованню (гімнастика, масаж, загартовування), які підходять саме для вашого маляти. Педіатр визначить можливу тривалість періоду адаптації в дошкільній установі, підкаже, на що мамі й вихователю звернути увагу.

У дитячому садку збільшується навантаження на зоровий апарат дитини, тому що вона більше часу, ніж вдома, проводить за малюванням, ліпленням та іншими заняттями, які вимагають напруги зору. Тому дуже важливо перед дитячим садком або на початку занять показати маля окулістові. Фахівець перевірить гостроту зору дитини, виключить можливу патологію очей.

Багато дітей страждають збільшенням аденоїдів, хронічним тонзилітом. Восени, на фоні зниження імунітету й занурення в нове середовище та дитячий колектив, хронічні захворювання носоглотки можуть розпалитися з новою силою. Із цієї причини перед відвідуванням дитячого садка бажане відвідати отоларинголога.

Також восени дітям необхідно провести санацію порожнини рота, виявити уражені карієсом зуби, а також зміни в прикусі. Лікар-стоматолог розповість, як уникнути проблем із зубами, при необхідності проведе лікування.

З лабораторних досліджень необхідно зробити загальний аналіз крові (береться з пальця). Він покаже зміст гемоглобіну, лейкоцитів (кліток крові, що захищають організм від інфекції. Наступний аналіз — дослідження сечі. На фоні зниження захисних сил організму в осінньо-зимовий період при купанні в басейні, після перенесеної ГРВІ може з'явитися або загостритися інфекція сечових шляхів, вульвовагінит у дівчат. При розладах шлунку, закрепах можна досліджувати кал дитини (копрологія): аналіз покаже, які складові їжі переварюються, а які ні. За показниками може знадобитися проведення УЗД органів черевної порожнини, консультація гастроентеролога.

Важливою складовою підготовки маляти до дитячого садка є й профілактика гострих захворювань (ГРВІ, грип та ін.). Зазвичай її проводять за 1 — 2 місяця до вступу в дошкільну установу. Застосовують різні засоби, спрямовані на підвищення неспецифічних захисних механізмів імунітету. Використовують і природні оздоровчі фактори — загартовування, курси різних рослинних адаптогенів, вітамінів і ін.Малюк перед вступом у дитсадок повинен мати профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень. Забороняється проведення профілактичних щеплень протягом місяця перед вступом дитини в дитячий садок. Перше профілактичне щеплення вже в дитячому садку призначається після закінчення періоду адаптації, але не раніше ніж через один місяць.

Така диспансеризація перед дитячим садком дає мамі можливість довідатися про можливе захворювання дитини й вжити необхідних заходів обережності, а маляті дозволяє, перебуваючи в дитячому колективі, уникнути частих захворювань.